Картка киянина за 100 днів

Як я отримував картку Киянина

Зайшовши в Ощадбанк, я поринув у дитинство: черги для прожигання життя були там де їх лишили при розвалі СРСР. Трохи продихавшись, я вирішив пройтися відділенням на випадок наявності простих шляхів для таких як я.

І правда: каси для сплати рахунків були забиті людьми, а кілька кубиклів для обслуговування фізичних осіб були вільні. Спитавши в одному з них про отримання картки я дізнався що цього місяця я її не отримаю.

Виявляється є деталь яку FAQ по картці не вказує: ще до отримання, я маю записатися по телефону і чекати як раз з місяць.

0 800 210 800 і там “1” – підказала мені ввічлива дівчина (там далі ще треба натиснути “4). По телефону мене запитали фіо, дату народження, адресу відділення в якому я хочу отримати і записали на через півтори місяці :D

Через два дні прийшло смс:

Картка киянина смс про запис

З’явившись у відділення, я без черги дістався до відповідальної за все це дівчини і хвилин за 30 всьо було вирішено. Мені кілька разів пропонували безкоштовну картку Ощадбанку яка наче має ті самі привілеї, але я прямував саме до картки Киянина.

Через два дні прийшло ще смс:

Картка киянина смс про підключення послуги

Далі пройшов місяць з чимось. Традиційно банки випускають картку за два тижні. Враховуючи попередній досвід з Ощадом я чекав що десь за півтори місяці мене порадують, але нічого так і не відбулося.

Далі я зателефонував їм, де спочатку натиснув щось типу “4” для питаннь про картку Киянина, а потім дівчина дізнавшися чи я телефоную з того номеру на якому зареєстровано картку знову відправила мене до робота.

Робот попросив натиснути ще кнопочку і для нього і повідомив що картка випущена і інформацію про тоє він продублює мені смскою.

Картка киянина смс про готовність

Сама картка гарненька (хоча на по-жлобськи трошки тонкіша за мої інші) і виглядає десь так:

Картка киянина

В цілому, мій шлях до цього чарівного шматочку пластику зайняв майже 100 днів і до годинки у відділенні.

Картка киянина таймлайн

120 гривень, 2 годинки уважного часу, майже 100 днів очікування і на 2017 рік я ідентифікований Киянин.

Бонус: Як я став Ощад24

На момент отримання картка вже дозволяла заходити на https://gb.kievcity.gov.ua, а також трошки від’ємний баланс завдяки чому банкомат відмовлявся від будь-яких операцій. Цікаво що в банку ніхто про це не сказав.

Зато сплатити за неї відповідно можна просто поповненням без черг і людей. Поповнення помітив моментально і після того почав реагувати на спроби реєстрації в Ощад24. Там мені повідомили про нелюбов до спеціальних символів в паролі і прийняли в сім’ю.

Смски приходять досить швидко, тому відчуття онлайновості перевищує УкрСіб, Аваль і самі знаєте кого :)

Робота у віддаленому режимі – чого тоє варто

Люди працюють з багатьох причин. Моя трудоголічна історія почалася з бажання задоволення базових потреб. Я просто хотів мати можливість платити за їжу. Потроху професійне стало здебільшого плацдармом для самореалізації.

Робота не єдина штука яка треба для здорової істоти. Якісний час з родиною, проекти для душі, качалка і тп теж важливі для щойно трансформованої мавпи. Для всього вищезгаданого нам потрібні вільні ресурси: час, увага, сила волі. Робота у віддаленому режимі – чудовий варіант підтримати розвиток інших сфер життя. В результаті маємо більш продуктивного співробітника і громадянина.

На написання цього посту мене надихнула нещодавня пропозиція попрацювати в офісному режимі. Офіс є десь на іншому кінці міста, віддалено не можна. Тому мені стало цікаво оцінити, в чому для мене тут цінність. До речі, якщо цікаво – можна почитати мою як я перейшов на роботу в віддаленому режимі.

Час

Коли я пересуваюсь Києвом, я витрачаю близько години часу куди б я не їхав. Якщо шлях кудись займає більше – можна переставати вважати це Києвом : )

Година туди плюс година назад 5 разів на рік дає 10 таких годин. Тому ще додаткових 25% часу я працюю не над своїми проектами: 40 + 10 = 50 годин.

Ще більше часу

Місце де я зараз живу має всьо що треба в пішій доступності: магазин, качалку, кафешки на випадок якщо я не в настрої готувати, ринок, школу для водіння і всілякі штуки для самоврядування.

Коли інфраструктура на роботі подає і я вичерпую всі можливі варіанти як то обійти, я просто беру щось з персонального списку задач і роблю тоє на районі.

Якщо для того щоб завітати до себе на район я маю витратити дві години на пересування, я буду це робити набагато рідше. Мозок так прикольно працює, що сидіння в офісі виглядає набагато легше ніж поїздка кудись. Ментальний бар’єр в дві години – сильна штука, а я не люблю будувати навколо себе механізми які мене стимулюють поводитися неефективно в довгостроковому плані.

Ситуативна продуктивність

В якісь години дня наші тіла кажуть нам, що ми готові до одних речей, в інші години ми краще здатні робити інше (наприклад, сон).

Якщо я маю сидіти в маршрутці в такі піки – продуктивне бажання втрачається. Перевага праці з дому як раз в цьому – я можу відкрити ноут і просунутися вперед в будь-який момент коли я відчуваю наснагу.

Схожим чином, коли я почуваюся не сильно класно, я можу трохи покуняти, попрацювати не вилазячі з ліжка чи працювати в піжамі посеред робочого дня.

Стабільне надходження енергії

Кілька років тому, я помітив що для мого гарного самопочуття важливо регулярно їсти. Коли я голодний, я більше реактивно реагую на речі (кричу на людей і тп) і вцілому менш продуктивний.

Думаю, саме тому деякі компанії мають дуже доступну в будь-який час їжу (ура гуглу і їх ресторанам).

Крім гарного самопочуття в робочі години, регулярне харчування дозволяє мені бути в гарному стані після роботи, в мої вільні години. Це не видно в робочому тайм трекінгу, але дозволяє мені тримати гарний темп в довгостроковій перспективі.

Вцілому, з того що я бачив вдома набагато легше налагодити стабільне постачання їжі.

Здоров’я

Коли починається сезон грипу, громадський транспорт наповнений інфікованими людьми. Схожа історія і з офісами (особливо якщо твоя компанія не дозволяє працювати з дому, при цьому стимулюючи співробітників встигати до дедлайнів і виконувати обіцянки перед клієнтами).

Цьо року я проводжу багато часу вдома і досі вільний від грипу. Попереднього року до цього часу я був хворий як мінімум двічі. Це при цьому що я бував в офісі лише раз на тиждень вихідними програмуючи з підлітками.

Легше інвестувати в інфраструктуру

З того що я спостерігав, досить розповсюдженою практикою є виніс офісів подалі від центра та відкладання ремонту кондиціонування.

В моєму минулому навіть є історія, де я знайшов трохи заліза для того щоб виправити проблему в офісі, але нічо не сталося бо треба було домовлятися за енергопостачання з власником будівлі.

Вдома, я можу всо це регулювати з набагато меншою кількістю складнощів. Також це дуже кльове відчуття одночасно апгрейдати робоче місце й дім одними й тими самими діями (ура, картонний стіл для роботи стоячи!). Тому моя задоволенність в цьому питанні є прямим результатом моєї особистої зацікавленості і наявності контролю.

До речі, моя відсутність в офісі значать що хтось інший може бути там в цей час, в результаті економлячи ще трохи бабла.

Кращий контроль над перериваннями / доступністю

Опен спейси в яких ми традиційно працюємо наповнені відволікаючими факторами. Я канєшно можу попросити пацанів з команди не чіпати мене кілька годин, але це не заважає людям з іншого кінця офісу зайти з якогось питання.

Робота з дому в цьому сенсі рівноцінна наявності мого приватого кабінету: я виключаю скайп на кілька годинок і в результаті можу накодувати непоганий шматок коду прям посеред робочого дня.

Подорожування

Можливість працювати з дому дозволяє нам міняти бази. Вечір з командою в шезлонгах на березі якогось морька – не тільки кльова вправа з покращення командних стосунків, але й освіжаюче діє на втомлені мізки.

З іншого боку

Я знаю, що дозволяти людям працювати складно, бо тепер же над ними не буде такого заспокійливого контролю.

Кілька разів я був на лідських позиціях, а команда в той час була на іншому краю Землі. Деякі люди працюють класно в таких умовах, інші люблять забивати болт. Згоняння людей в офіси не дозволяє вирішити цю проблему повністю (особливо якщо ви маєте там Xbox).

Також я розумію що можливість працювати з дому не є рішенням всіх проблем, та й підходить не всім. Що я хочу сказати, так це то, що цінність можливості попрацювати з дому неймовірна. Використовуй цю штуку щоб перемагати в боротьбі за таланти чи винагороджувати тих хто того вартий.

Погане, хороше і ваще неочікуване

Цього тижня я спілкувався ще з однією компанією. Виглядає наче культурно ми підходимо друг другу. У них є можливість попрацювати з дому, але ваще вони стимулюють людей забігати в офіс.

Мені подобається цей стиль: замість того щоб видумувати обмеження які вимагають присутності, оточення побудовано таким чином, що бути в офісі прям хочеться.

Цікаво, де я буду через рік від сьогоднішнього дня : )

Про мовну политику блогу

Я народився і прожив більшу частину життя в Києві. Місто на 50% російськомовне. Саме тому цей блог і почався російською мовою.

Через певний час я вирішив використовувати цей блог як спосіб вчити англійську (до речі, еффективно). Таким чином англійська стала основною мовою блогу (більша частина постів – англійською). Теги Російський геном и Українськи геном – переклади статей відповідними мовами.

Я живу в Україне тому в певний момент вирішив спілкуватися українською. Хлопці з якими я на той момент спілкувався на оцінили і постійно нагадували мені про мій акцент. Через певний час я перестал всіх мучити і повернувся до російської.

В кінці 2015 я знову перейшов на українську. Цього разу вийшло набагато краще і звичка закріпилася. Я все ще неправльно вимовляю певні слова, але знайшов спосіб отримувати задоволення і від того.

Мій Одеський офіс (~50 людей) чудово мене підтримали і мой українська стала в певному сенсі спільною розвагою. Деякий час я був єдиною людиною в офісі хто розмовляє українською (в Одесі історично більше людей розмовляє російською).

Я люблю досягати кількох цілей за раз, тому почав використовувати цей блог і для того щоб покращити мою українську.

Для підтримки кількох мов я використовую плагін Polylang для для вордпресу. Він мав би показувати прапорець зміни мови тільки якщо для посту є переклад. Насправді він показує їх трошки частіше :) А якщо у випадку відсутності перекладу клікнути по прапорцю, то перекине на початкову сторінку для цієї мови (що не зовсім очевидно). Непорядок.

Я не буду виправляти це найближчим часом, тому гостів можуть очікувати певні складнощі :( Я не дуже люблю коли так відбувається, тому і пишу цей пост щоб пояснити ситуацію в якій ми зараз опинились.

З цього моменту украинска є основною мовою блогу, англійська – в запасі.

Peace!

peace hippie symbol

Хто твій клієнт?

  • Люди якось не шарять твоє цікавенне відео з малюком
  • Вони не приходять на чудові вечірки з прибирання парків
  • Не купляють каву з твоєї блискучої машинки
  • Не завантажують твою нереально корисну аплікуху

І ти типу “Егей, чому ж це – я люблю ці штуки, я ж тому і ділюся”. І це хороша думка, але вірна тільки в твоєму маленькому світочку.

Моя історія

Нещодавно я вирішив змінити своє життя почавши ще один проект для себе. Ідея була про те щоб збудувати автомат, який буде видавати швидкі і здорові обіди за низькою ціною (в кінці кінців ставши безкоштовними через кросс-субсидиювання). Я уявляв всіх людей в світі клієнтами мого аппарату. Всі ми на регулярній основі голоднішаємо (я – кожні 2 години).

В короткостроковій перспективі я просто хочу машинку яка буде годувати мене гречкою задовольняючи мій попит.

Curry

На картинці: ріс і каррі

Маркєтінг, ізиді!

“Наш продукт ваще для всіх. Таким чином наш потенційний ринок – весь світ і ми збираємося забрати 1% від того скоро” (c)

Кожного разу коли я чую штуки типу цієї від інших людей, я думаю “типова помилка новачка стартапера”. Було офігєнно корисно помітити цей же спосіб мислення і в себе в голові. Якщо ти інженер – маркетинг нетривіальна штука :)

На щастя в мене є кльовий друг UX дизайнер. Спочатку я попросив його про допомогу сподіваючись задизайнити автомат настільки классним, щоб всі думали що в бізнес пішов Apple.

В якості неочікуванного результату він змусив мене думати (тяжко). Думати про то, як би вибрати групу людей які б стали найпершими клієнтами (цей розумовий процесс люди називають сегментуванням клієнтів).

Нащо мені тоє сегментування?

В моєму випадку, справа в тому, що після встановлення автомату на вулиці скоріш за все в перші дні ніхто не буде ним користуватися (як гарний приклад цього – я досі не маю аккаунту в Pinterest, а вони на ринку роками з усім маркетингом і штучками).

Недостатність ранніх користувачів – небезпечна проблема для стартапеняти. Більшість людей вважають, що дії інших людей відображають корректну поведінку (погугли про Social Proof). Відмова користуватися моїм автоматом в цьому контексті є корректною поведінкою. Ми то знаємо, що це не кльово для бізнесу :)

На картинці: як багато людей коли підключаються до продукту (інноватори, ранні користувачі, рання більшість, пізня більшість, тормозилки)

Ця картинка мені каже про що: як маркетолог, я маю знайти таку групу людей, які найраніше будуть готові користуватися моєю пропозицією. Бажано це зробити з малим бюджетом або без нього.

Інша кльова група яку варто привабити як раніше – ті, хто готовий платити за пропозицію вже зараз. Зазвичай це значить що у людей достатньо сувора проблема, яка коштує їм купу часу, грошей, нєрвів і вони усвідомлюють масштаб цифр. Ця група виграє від мого виграшу, що є рецептом для сильної підтримки з їх боку.

Так як робити це сегментування?

На жаль для ботанів (включаючи мене), це включає в себе спілкування з людьми. Фактично міні-інтерв’ю де ти задаєш їм питання про ситуацію і багато слухаєш. Ось мої для Гречкомата:

Якісні:

  • Розкажи мені що ти зазвичай робиш коли голоднішаєш не вдома?
  • Як ти вибираєш місця де б поїсти?
  • Що тобі в них подобається?
  • Чого тобі не вистачає в існуючих пропозиціях коли ти хочеш взяти трохи їжі не вдома?
  • Що для тебе важливо в швидкому харчуванні?
  • Назви кілька місць де ти їси? (ура, дослідження конкурентів!)

Числові:

  • Як багато часу ти витрачаєш на готування перекусів для себе?
  • Як багато ти заробляєш за годину? (краще тут питати діапазаонами,  типу “більше 10 за годину” щоб людям було менш напряжно відповідати)

Є кілька речей які ти тут захочеш мати для гарного дослідження:

  • Достатну різноманітність в людях, щоб їх думки допомогли тобі побільше зрозуміти
  • Достатню кількість проінтерв’ювованих людей
    • Мій друг сказав мені що ~10 people достатньо для якісних дослідженнь якщо ти перевіряєш якусь гіпотезу (типу наскількі реально що люди після качалки будуть їсти мої перекуси)
    • Для кількісних тобі буде треба ~100 людей щоб отримати гарні цифри

Наш фокус в цій вправі – підтвердити чи у людей є проблема / потреба. Скоріш за все ти помітиш кілька. Чи зрозумієш що та яку ти розв’язував трапляється рідко чи має легкий обхідний шлях (да чувакам з ексельками!).

Увага: проблема

Ховай інфу про продукт: жодних ключових слів, описів, ваще нічо. Зазвичай люди підтримують нові і ризиковані речі, тому ти отримаєш купу компліментів (а це не те що нам треба)

mom book

Для ботаніків: розмови з незнайомими людьми

moray

Просто прийми факт того що в якийсь момент ти будеш розмовляти з купою незнайомих людей ніс до носа і це буде дуже весело!

Кілька лайфхаків для того щоб почати:

  • Роби це в інтернеті (особливо будучі ізольованим від людей сервісом типу Google Consumer Surveys, орієнтовно ~$300 за дослідження)
  • Звертайся до людей яких ти знаєш (увага: компліменти)
  • Зміни свій стиль мислення прочитавши Geeks guide to starting a conversation
  • Зроби так щоб люди самі до тебе зверталися :D

Цілі і таргетинг :)

Після інтерв’ювання ти скоріш за все побачиш кілька типових речей які хочеться людям. Різні групи людей (сегменти) хотітимуть різні штуки. Вибери якусь і працюй над тим, щоб дістатися цих людей (це називається таргетингом).

В світі стартапів (“панове, допиваємо смузі і швиденько багатішаємо!”), люди зазвичай вибирають найбільш впливову проблему:

Вплив = Частота x Щільність (як багато людей страждають) x Ціна

Схожим чином всьо що ти робиш в особистому житті має “цільового клієнта” і є пропозицією по вирішенню певної проблеми:

  • Блог найкраще приваблює певних людей
  • Певні люди більше лайкають твої пости в Facebook
  • Твої соціальні ініціативи підтримуються певною групою людей більше за інших

Зрозумій що за люди оточують тебе і твою справу. Яких ти хочеш мати більше. Тепер працюй над тим що зменшити розрив між тим що є і тим що хочеш. Постійність в твоєму представленні світу допоможе швидше отримати те що ти хочеш.

Тим часом в ідеальному світі customer development…

Steve Blank і ще купа кльових пацанів хочуть щоб ти розумів хто твій клієнт перед тим, як будувати щось коштовне. В цьому світі…

  • Корисні аплікації ніколи не створюються поки в тебе немає перших 1000 зареєстрованих користувачів
  • Кавові автомати ніколи не встановлюються поки ти не дізнався в якому ж місці цього всесвіту достатньо людей які люблять твою каву
  • Інтернет магазини не створюються в нішах розмір якої ти не оцінив
  • І ти шариш фоточки свого пупса в спеціально створений для цього список людей, а всі інші живуть спокійно :D

Цей ідеальний світ вже тут, він тільки нерівно розподілений :)

Шо далі

Вчися у інших

Спостерігай що тим тобі приходить в розсилках по пошті / повідомленнях / постах.

  • До кого звертається автор? Чи то пан чи панянка згадується частіше в цих історіях?
  • Чи згадує автор деталі життя які підходять тільки для дуже вузької групи людей яку ти знаєш?
  • Якщо в матеріалі розказано про якісь проблеми які тебе не зачіпають, як думаєш, яку групу людей вони могли б зачіпати?
  • Як думаєш, слова які використовуються найкраще підходять якійсь вузькій групі людей? (типу молодь і сленг)

Люди які вкладають гроші в те щоб мати кльові тексти є дуже кльовою ціллю для цієї гри:

  • Політики, які звертаються до конкретних людей про їх проблеми (“Заводи знову будуть працювати”)
  • Коучі, які звертаються до людей які готові платити за їх послуги (“У вас є стабільний бізнес, який перестав рости і вам цікаво що з тим можна зробити…”)

Вчися у себе

  • Хто та людина про яку ти думаєш коли щось постиш?
  • Що б тобі хотілося щоб вони зробили / чому навчилися / зрозуміли після прочитання твого твору?

Сегментуй кожен день

  • Якщо ти найманий працівник, подумай чи ти будеш скоріше вирішувати проблеми:
    • твоїх членів команди?
    • босса?
    • коллег в сусідньому відділі?
    • групи людей які використовують якусь певну правильну технологію?
  • Коли ти постиш, ти в ідеалі хочеш
    • щоб потенційні бізнес партнери тобі написали?
    • щоб твої існуючі клієнти купили ще якийсь твій продукт?
    • твої колишні одногрупники оцінили твої досягнення?
  • Коли ти плануєш рекламну кампанію для свого бізнеса, ти в першу чергу орієнтуєшся на:
    • людей які користуються тільки “пробними” пропозиціями і не купляють те, що приносить гроші?
    • людей які купляють “емоційно”?
    • твої вірні клієнти яким ти можеш продати щось додатково?
  • Коли ти печеш пиріг, він дістанеться:
    • ласунам?
    • людям які всі такі за здорове харчування і спорт?

Дуже круто, що одна людина може потенційно належати кільком групам. Ти можеш орієнтуватися на певну групу яка тобі подобається і виростити ту поведінку, яку ти більше хочеш бачити (змінюючи поведінку людей!).

Насолоджуйся!

Питання і відповіді

Але ж я пишу тільки для свого задоволення, нащо мені тоє сегментування?

– В такому випадку ще важливіше вирішити ким ти хочеш бути. Звичайно, ти можеш бути будь ким, я знаю. Тим не менше, є той ти яким би хотілося бути більше – таргеть того і це буде дивовижно!

Я нічо з того не зробив і в мене купа клієнтів, щось з цього мені треба?

– Вітаю! Просто згадай про сегментування і таргетинг коли вирішиш зростати. Циферки з мого досвіду свідчать про те, що вчитися до виникнення проблем того варте.

Як би придумати питаннь для мого дослідження клієнтів?

– Погугли про 5W. Це питання про то хто, коли, де і чому буде використовувати твій продукт і що вони використовують зараз (who, when, where, why, what).

– Подивися мою анкетку. Якщо є час розкажи про свої враження від сучасного фастфуду

Про хуєту

Я сьогодні якось відчув, що в житті було зовсім мало моментів, коли я свідомо робив хуєту. Більше того, я чомусь вирішив що більшість людей дуже мало свідомо роблять хуєту. Найцікавіша частина тут то, що хуєта – це відносне поняття.

Цей чувак не робить хуєти

Ці чуваки не роблять хуєти

gopnik, гопники

Що цікаво, я можу уявити як кожен з цих прикладів може сказати що інші роблять хуєту. Профессор грається з якимось непацанським предметом що може бути хуєтою з точки зору пацанів. Пацани ходять на розборки що може бути хуєтою з точки зору профєссора.

І пишу я тому, що до мене сьогодні в дУші доперло, що наша відмова від хуєти нас обмежує.

Люди роками страждають від тих самих проблем, бо (тут майже цитати):

  • Трєнінги – це хуєта
  • Коучі – хуєта
  • Платити там де я можу краще безкоштовно зробити сам – це теж нереально традиційна Американська хуєта (живуть же люди ж!)
  • Лікарі, ліки і щеплення – хуєта, на Русі без цього обходилися
  • Веганство – хуєта
  • Їсти м’ясо – хуєта
  • Політика – хуєта

Я не буду тобі пропонувати вписуватися на тренінг, купляти якийсь інфокурс чи наймати собі тренера в качалці. Почни з простенького:

  • Пройдися додому іншою стежиною
  • Бачиш когось хто робить хуєту – спитай нащо то і спробуй теж

Про свої відкриття можеш писанути тута. Тільки найкориснішої тобі хуєти в житті.