#003: Топтання на місці

Продовжити програвати чи померти і заспокоїтися

Один з недоліків існуючих стартап медіа в тому що здебільшого фірмочки потрапляють до уваги інтерв’юєрів або маючи перші ознаки успіху (і тоді виглядає ніби в процесі замішана певна магія – як до результату прийшли незрозуміло) або будучи з ними знайомими (і тоді ознаки успіху домальовуються на виріст = викривлена картина ситуації).

В будь-якому випадку, найближче до процеса яким я його розумію є бізнесові марафони і розширені версії лідерських програм, коли люди кожен день / тиждень репортують про результати своїх досягненнь.

У цього є і певний недолік. Люди постійно дивлячись на різницю між тим що є і тим що хочеться сумують і зливаються.

Screenshot 2015-03-10 16
Картинка: шматок мого щоденного контрольного списку в один з марафонів. Багато червоних клітинок значать що я не сильно просуваюсь вперед. Білі ще гірші – в тих місцях я навіть не відслідковую прогресс.

В бразильському джиу джитсу є кльова штука: залізти на супротивника зверху. Тих хто пробує вправа вчить тому, що результату можна досягати і з мінімумом витрат енергії, зайнявши стратегічно классну позицію.

Марафон будування вдасться лише у випадку, коли я зможу знову і знову повертатися до свого списочку з червоними клітинками і хоча б дивитися на них.

До речі у марафонів є проблемка: існують активності які пов’язані з наближенням до результату і є ті, які з цим не пов’язані. Можна легко увійти в ритм і регулярно щось там робити, але до результату тоє вести не буде.

Зараз мені здається, що до результату мене має наближати спілкування з реальними людьми але бажано з економічно цікавих регіонів. Тому до мого тижнево репорту додається метрика цих взаємодій.

Звідки б взяти ідею?

Днями я спілкувався з другом інтернет-підприємцем. Вони ще з партнером мають один ресурс на мільйон щоденних візитів і вирішили почати робити один.

Я поцікавився, звідки беруться ідеї і виявилося, що в їх випадку з попередніх років. Вони мають позитивний досвід розкрутки схожих штук і зараз використовують його вже для себе.

Спершу я подумав, що для мене цей спосіб не працює, бо всі проекти якими я займався готувалися здоровими компаніями з купою ресурсів.

Хоча як і всьо інше, варто спробувати поритися в нетрях пам’яті. Тут на допомогу приходять списки. Ось мій – експерементуй наздоров’я.

Питання для реанімації пам’яті

  • Які навички маєш записані в резюме?
  • Які навички хотілося б в резюме записати?
  • За час універу?
  • Чому вдалося навчитися за кар’єру?
  • Які свої проблеми / виклики вдалося вирішити?
  • Які задачі вирішували створені на роботі продукти / проекти?
  • З якими штуками ти бачиш як намагаються справитися інші?
  • Чим би хотілося зайнятися якби кожен день було 2 додаткових вільних годинки?
  • За що тебе хвалять оточуючі?

Орієнтуйся на пів-годинки писанини, 2-3 десятки варіантів і почуття того що ти ваще-то молодець.

Вкладено

  • Час: 2.5 год
    • 30 хв. – пописування блогу для розігріву
    • 90 хв. – гугління “remote customer hypothesis”
    • 30 хв. – вправа з реанімування пам’яті
  • Гроші: 0
  • Контактів з клієнтами / інтерв’ю: 0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *