Доброго ранку, Робот

Я вже давно пишу по кілька рядків на день, щоб запам’ятати свій стан. Напевно місяці три. Кльово це перечитувати вихідними. В ідеалі починати ранок з цього і писати аж доки не зрозумієш що ж має сьодні відбутися. В моєму випадку, я відкриваю свій список задач, листаю робочу пошту і в наступні 20 хвилин вже над чимось працюю паралельно з сніданком.

Трохи більше місяця тому, я шукав як би зробити свої хвилинки писанинки трохи легшими і наткнувся на концепцію 750 слів. З тих пір так і живу. Раз на день на 15 хвилин я переключаюся на екран і дивлюся як по ньому біжуть мої думки. Це відбувається вечорами в еверноуті і нікуди не викладається.

Робіння складних речей приватно має вбудований стимул до халтуринга. Ніхто ж не побачить, якщо я викладусь до кінця. При чому, такої усвідомленої думки навіть може і не бути. Просто речі не робляться / не робляться якісно і всьо тут. Тому публічне викладання планів і має сенс: десь на підкорці починає жити думка про те що пошуковий робот гугла час від часу може помітити мої біопроблєми. Додатковий бонус – всьо викладене колись може бути перевикористане. Всьо заховане в закромах еверноуту там і лишиться поки бітова іржа не поїсть їх сєрваки.

Ітак, раз на тиждень тут можна буде почитати про стан моїх справ. Цьому допоможе прикольна схємка: в вордпресі я поставлю дату публікації як раз на наступну середу. Якщо я буду красавчиком і напишу тут – классно. Якщо ж я провтикаю – шановні читачи побачать незавершений пост.

Я почав продовжувати думати про зміну роботи. Мені цікаво мати більший вплив на то, що відбувається з моїм часом. Хочеться мати можливість вкидаючи більше часу бачити більший вихлоп чи навпаки. Викатування свого продукту в інтернети починає виглядати все привабливіше.

В день створення цієї замєтки прокинувшись ранком я зловив себе на тому, що мені ваще не цікаво те що там відбувається на роботі. Навіть не так, я зловив себе на тому, що це вже не перший тиждень, коли я прокидаюся з таким настроєм.

Зато я зрозумів свою можливу сильну сторону для перевикористання в бізнесі: я робочий робот. Кожен ранок я прокидаюся і я очікую на те що мене буде чекати десь запис від попереднього мене. Я можу не пам’ятати чому треба робити саме то чи саме так як записане, але посланням мене з минулого я рефлекторно довіряю.

Відповідно, першим кроком по пошуку нового себе цього має бути клеймування цього процесу як роботи. Початок о 7, завершення о 9 ранку. Проспав – відповідальність перед начальством. Про що робити – є записочка в таск трекері. Сів і почав розбиратися.

Вчасний сніданок теж починає мати більше сенсу – чим раніше я вкину в себе їжі, тим скоріше я здихаюся кількох додаткових поясненнь своєї незацікавленості.

В цій грі мене грітиме уява. Зараз я живу десь на $1k на місяць. 100 задоволених клієнтів по $10 виглядає достатньо реалістично. Де ж їх взяти ту сотню? Це вже цікавіше. Думаю, достатньо почати з одного. Далі повторити це сотню разів на протязі року і вуаля.

Для чого це мені?

  • Вчитися нового відчуття зворотнього зв’язку від своїх дій

Що б це могло бути?

  • Це не щось піздєц нове – не обов’язково придумувати нову штуку щоб потім возитися з тим як її продати. Можна продати існуючу штуку новим людям чи покращити сервіс для певної категорії так щоб вони перелізли до мене. Попередні роки я себе блокував пошуками унікальної ідеї і здається зараз це не важливо вже
  • Ринок з кількома існуючими гравцями – значить там є проблема яка потребує вирішення
  • Немонополістичний ринок – кльово мати можливість заробляти навіть коли я маленький. Якщо для того щоб рубити бабло треба зайняти весь ринок (аля Фейсбучек), то я загнуся піднімаючи тоє

Якими я бачу своїх ідеальних клієнтів?

  • Підприємці – зазвичай мають не тільки абстрактне розуміння, а й досить конкретне відчуття того, як зміни в їх ефективності впливають на місячний баланс
  • Каліфорнійці. Чи Європа / Штати – в Україні достатньо слабенький спрос на більшість речей. Крім того це нагадує мені про ще одну мою сильну сторону: англійську
  • Доход $10к+ / місяць – щоб мої $10 виглядали пристойно в їх бюджеті
  • В фірмі до 10 людей – в більших я буду роками знаходити того, хто приймає рішення
  • Розмір ніші – щось розміром з 10к-100к фірм, в більших думаю буде складніше конкурувати з моїми ресурсами
  • Доменна область – щось що допомогає людям, сорі гемблінг
    • Технологічні компанії ні – я маю певний досвід, але мені зараз здається що вони мають ресурси робити свої операційні проблеми інженерними, з чим я змагатися не сильно можу
    • Сервісні – люблю їсти і людей які піклуються одне про одного

Чим я їм ваще можу бути корисним?

  • Кому конкретно?

Добре, кому я можу бути корисним?

  • Не знаю, але є кілька штук, які з цим можуть мені допомогти:
    1. Подивитися хто зараз активно хайрить
    2. Подивитися хто в мене є на LinkedIn / Facebook і чим вони займаються

Про що подумати ще?

  • Конфлікт інтересів – ноуп, я займаюся цим в доробочі години на окремому девайсі
  • Починаючи це я підписуюся як мінімум на два-три роки втикання в ніщо

Per aspera ad astra ▨

1 коментар до “Доброго ранку, Робот

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *